Дитина-підліток: 5 секретів успішного спілкування

Напевно всі батьки рано чи пізно думають, що їхні діти-підлітки нестерпні. Вони думають лише про себе, постійно стають "в позу", сперечаються, щось хочуть довести, агресують, наче мама чи тато - їхній найлютіший ворог, поводяться зухвало і т.п.

Насправді їм дуже складно. Вони фактично по-новому вчаться адаптуватися в цьому світі, пізнають самі себе з іншого боку, соціалізуються. І віддалення та агресія - їх спосіб захисту, в першу чергу, від світу, який здається їм ворожим і чужим.

Дитячий психолог Ніна Гладських дає поради зневіреним батькам, як знайти підхід до стрімко підростаючого чада:

1. Почніть з розуміння. Так-так, як би важко це не було, постарайтеся зрозуміти дитину, прийняти її пріоритети і те, що для неї важливо. І озвучте це! Скажіть: "Я розумію, як важливо для тебе зараз поспілкуватися з друзями. І ще я знаю, що уроки - це теж важливо. Давай подумаємо, як краще розподілити час, щоб усе встигнути, може, я зможу чимось тобі допомогти?". При цьому остерігайтеся формулювання "я розумію, але", бо це "але" перекреслить все вищесказане .

2. Приберіть із спілкування емоційну складову. Якщо вже зовсім складно це зробити, спробуйте поглянути на процес виховання як на бізнес-завдання . Ви ж не гніваєтесь на нього за те, що воно складна, правда? Так і тут. Якщо навіть дитина робить неправильний з вашої точки зору вибір, завжди є шанс, що вона змінить його в майбутньому, але це має бути її самостійне рішення, а не ваш пресинг.

3. Покажіть дитині, що ви цікавитеся її життям ненав'язливо, а не з докором. Скажімо, замість "Чому ти знову проспав?" запитайте "Є ідеї, як можна вставати вчасно? :-)". Дайте їй хоча б ілюзію того, що вона сама розпоряджається своїм життям, що у неї є особистий простір, для тінейджера це просто вкрай важливо. Ваша мета - допомогти дитині думати за себе, що, у свою чергу, дасть їй відчуття контролю над власним світом.

4. Не ставте себе в залежне становище. Коли ви вимагаєте щось від дитини, коли вам щось потрібно, ви даєте їй можливість побачити, що ви від неї залежите у своєму проханні (навіть якщо воно стосується її самої: зробити уроки, їсти вітаміни, лягти вчасно спати і т. п.). Зберіть волю в кулак і запитайте: "Як я поводитимусь незалежно від його реакції?". Наприклад, якщо підліток кричить на вас, розверніться і підіть в іншу кімнату і не розмовляйте, поки він не заспокоїться і не буде спілкуватися в нормальному тоні.

5 . Не робіть нічого на емоціях. Якщо ви або ваша дитина в стані афекту, візьміть тайм-аут. Помовчіть, підіть в іншу кімнату, дайте собі і їй час заспокоїтися. І в жодному разі не робіть ніяких дій, інакше потім ви можете сильно про них пошкодувати.