День людей похилого віку

Тема: Мудрі та багаті літами.

Мета:

–  Сформувати в учнів поняття про День людей похилого віку, показати роль старшого покоління в становленні людини.

–    Виховувати любов, повагу  та вдячність до мудрих і багатих літами, бажання допомагати їм.

Обладнання: ілюстрації, плакати, квіти, хліб, сіль на вишитому рушникові.

Хід уроку

1. Організація учнів.

Виконання  уривку пісні «Ой зелене жито, зелене»

Зеленеє жито, зелене.

Хорошії гості у мене.

Зеленеє жито за селом,-

Хорошії гості за столом.

Вчитель

Добрий день, дорога наша класна родино!

Добрий день, наші почесні гості!

За давньою українською традицією дорогих гостей зустрічають хлібом і сіллю на вишитому рушнику. Тож прийміть його від учнів нашого класу.

Любі друзі! Сьогодні до нас завітали – досвідчені, мудрі, добрі і багаті літами люди старшого покоління. Це ваші дорогенькі бабусі та дідусі.

(Вчитель представляє присутніх гостей).

Ми раді бачити вас на нашому святі, яке щороку відзначається 1 жовтня.

Людське життя – це як пори року : весна, літо, осінь.

Весна і літо... як швидко вони спливають. Тихою ходою підступає осіння пора: рано чи пізно, але дівчина стає молодицею, дружиною, потім ненькою, далі свекрухою чи тещею і, врешті-решт, бабусею, а парубок перетворюється на чоловіка, батька, тестя, свекра і, нарешті, стає дідом.

Людська осінь, як і природа, буває різною. В одних вона палахкотить розмаїттям барв, у інших - тихим бабиним літом, у третіх – хворобою та самотністю.

1- й

Вартий пошани сивий волос

І старий тихенький голос.

До тих зморшок придивіться,

Станьте ближче й поклоніться.

2- й

Дорогі бабусі й дідусі! Так, як сьогоднішнє свято припадає на осінь, то пропонуємо вашій увазі цю пісню. Прийміть, будь ласка, вітання від  учасників нашого свята, ваших улюблених онучат, учнів 3 - Б класу.

(Виконання пісні «Шпачок прощається» - сл. М. Івенсен, муз. Т. Потапенко).

1- й

Кожна родина має свої обереги, своїх берегинь, що бережуть рід від лиха. Обереги роду – це ви: дідусі і бабусі - найстарші і наймудріші люди в роду. З давніх - давен в сім'ях так велося: слово - старших - то був закон для дітей.

2 – й

Саме дідусі й бабусі передають своїм дітям теплоту батьківської любові, естафету родинних справ,  адже поки живі мати і батько, бабуся і дідусь, то ніяке зло не страшне для дітей та онуків.

3 –й

Все, що оточує нас - міста і села, заводи і безкраї лани - це результат   невтомної праці наших бабусь та дідусів. В усьому, до чого торкнулися їхні руки, залишилася частинка їхньої душі.

4 –й

У наших гостей настав час, коли вже  збудовано дім, посаджено не одне дерево, стали дорослими діти та радують онуки і правнуки. З роками прийшла життєва мудрість. Але не обходиться  без проблем. Непокоїть здоров’я.

Вчитель

Часом можна зустріти, коли із сумкою до магазину повільно йде  згорблена старенька людина, у якої тремтять руки чи голова. Чому це так?

(Діти відповідають).

–                  Так, бо ця людина старенька. Все своє життя вона трудилася і підірвала своє здоров’я.

–                  А  як  слід ставитись до стареньких? Хворих? Інвалідів?

Давайте пригадаємо оповідання Василя Сухомлинського «Іменинний обід», яке ми читали з вами в 2 класі.

-         Чому Ніна не хотіла, щоб до столу сідала її старенька бабуся?

-         Бо в бабусі трусилися руки.

-    А чому це так сталося?

-         Бо бабуся важко і багато трудилася.

-         А як слід  поводитися, коли побачите подібне? (Діти відповідають).

-         Так чому Нінина мама відмінила іменинний обід?

Вчитель

Всі ви знаєте прислів’я: «Без верби і калини нема України». І це дійсно так.

З давніх - давен кожне родинне вогнище охороняв кущ калини, який ріс біля хати і був символом вірності, краси, міцної сім’ї. Тож нехай цей калиновий кущ і надалі охороняє ваше родинне вогнище. Давайте пригадаємо пісню про калину.

(Діти виконують українську народну пісню «Ой є в лісі калина»).

5 – й

Дорогі наші дідусі і бабусі! Нині у вашому житті настав час передачі прийдешнім поколінням набутого досвіду.

(Виступи гостей).

Вчитель

Зараз саме час, коли ви повинні відчувати людську вдячність за віддане тепло, трудові здобутки.

Діти

Ой, бабусенько, рідненька,

Чарівниченько любенька.

Ваші руки золоті

В невсипущому труді.

Вашу працю я шаную,

Ваше серце добре чую.

Ви – найкраща куховарка,

Наша мила господарка.

Хай здоров’я вас не полишає,

Доленька нехай вам помагає.

Дідуся свого вітаю,

З ним щиренько розмовляю,

І таке вам скажу,

Що з вами я дружу.

Ви хороший, ви ласкавий,

Ви приємний, гарний, славний.

Будьте здорові, не хворійте

І за нас радійте.

Вчитель

Швидко  летить час. Ніби недавно ви віддавали до школи своїх дітей, а ось вже і онуки та правнуки радують вас своїми своїми успіхами.

Звертання до бабусь

Ми сьогодні пісню заспіваєм знов

Про свою бабусю і її любов.

Ти найкраща в світі, квітонько моя.

І тобі так личить усмішка твоя.

Пиріжки духмяні, тістечка чудові –

Все нам приготуєш, щоб росли здорові.

Ми свою бабусю ніжно обнімаєм,

Від внучат щасливих, довгих літ бажаєм.

Звертання до дідусів

Діду, дідусю, дідуню,

Навчіть у світі жить!

Він на голівку кладе свою руку,

Голос струмочком сріблястим біжить.

Дідусю, дайте ручки ваші поцілую,

За шийку я вас обніму.

І щічки погладжу…

Ви знаєте, дідусю,

Як дуже вас я люблю!

Вчитель

Бабусі та дідусі – не тільки невтомні трудівники. Вони - цікаві казкарі, мудрі хранителі народних звичаїв. І люблять вас, своїх онуків, більше, ніж власних дітей, бо ті - вже дорослі.  А ще знають набагато більше загадок і казок.

Зараз, дорогі діти, ви в цьому переконаєтесь.

Дорогі наші гості! Запрошую вас до участі у вікторині. А ви, діти, приготуйте свої долоньки, щоб підтримувати оплесками наших бабусь і дідусів.

 Вікторина «3 якої це казки?».

-         Я по коробу метений, на яйцях спечений…

-         Дід бив, бив, - не розбив…

-         Діточки мої, козеняточка,

 Відімкніться, відчиніться.

-         А мороз на дворі такий, що аж шкварчить! Вовчик хвостиком усе водить та:

-         Ловись, рибко, мала і велика.

-         Котику, братику, несе мене лиска, в темні ліси, круті гори. Порятуй мене.

Кличе дід бабу:

-         Іди, бабо, не лежи, мені … вирвати допоможи.

Відгадай загадку

1. Влітку медом ласував,

Досхочу малини мав,

А як впав глибокий сніг,

Позіхнув і спати ліг. (Ведмідь)

2. Не з заліза, не з дерева,

Ця пухкенька сплюха:

Є у неї два живота

І чотири вуха. (Подушка)

3. Без голови, а ногу має:

Бриля на неї одягаю. (Гриб)

4. З лісу в ліс перелітає,

Де не сяде - там співає,

І кладе яєчка у чужі гніздечка. (Зозуля)

5. В ста сорочечках бабуля

Певно є, що то .. .(цибуля)

6. Гірко щипле за язик

Рідний брат її -... (часник)

7. На сонечко я схожий,

І сонце я люблю.

До сонця повертаю

 Я голову свою. (Соняшник)

8. Два прозорих світлих кола

Світ прояснюють довкола.

Ці близнята завше в парі

А зовуться ... (окуляри).

Вчитель

Я думаю, діти, що майже кожен з вас допомагав своїй бабусі чи дідусеві шукати окуляри. А іноді ви  знаходили окуляри у бабусі на голові, бо бабця відсунула їх вище, та й забула, де вони поділися.

Конкурс для гостей (дідусів та бабусь)

(Вчитель називає дату народження дитини, а його дідусь чи бабуся повинні відгадати).

Конкурс для дідуся та внука «Хто більше наловить риби?»

(Вудки з магнітом, паперові рибки зі скрепками).

Конкурси для учнів: «Школа помічників»

 «Допоможи бабусі»

(Вибрати необхідне, а зайве викреслити).

1. Допоможи бабусі зварити суп.

М’ясо, цукор, яблука, цибуля, морква, сіль, груші, масло, рис.

2. Допоможи бабусі зварити компот.

Помідори, абрикоси, сливи, морква, сіль, вишні, масло, цукор, яблука.

«Допоможи дідусеві»

(Вибрати необхідне, а зайве викреслити).

Допоможи дідусеві відремонтувати стілець.

Самокат, сокира, пряник, цвяхи, цукерка, молоток, машинка, пилка.

Ігри:

1)    вгадай голос своєї бабусі (дідуся);

2)    знайди свою бабусю (дідуся) із закритими очима.

Вчитель

Ми недаремно сьогодні зібралися родинами. А тепер подивіться на родовідне дерево і скажіть, що буде з деревом, коли його зрізати під корінь? Воно всохне, зав’яне.  Ось так і в людей.

У кожного -  своє дерево, свій родовід. Коріння родового дерева дає нам пам’ять. Ми не повинні забувати своїх рідних, які живуть зараз і жили раніше. Слід знати їх імена, продовжувати сімейні традиції. Тому намагайтесь дізнатись про своїх предків, поки ще живі ваші бабусі та дідусі.

Я звертаю вашу увагу на вишиті рушники. Вишитий рушник дає мати синові в дорогу, щоб він повернувся додому, щоб ніколи не згасала пам’ять про родину, про Батьківщину.

(Виконання «Пісні про рушник» -  сл. А. Малишка, муз. П. Майбороди;
- діти і всі гості).

 

Вчитель

Любі діти!

Часто на плечі дідусів та бабусь лягає виховання онуків. Саме вони замінюють вам тата і маму, коли ваші батьки на роботі, і у них часто просто не вистачає часу, щоб відповісти на всі ваші «чому?», щоб розповісти казочку, заспівати пісеньку, навчити вишивати чи майструвати. От і доводиться звертатися до бабусь та дідусів. А вони — все встигають, щоб порадувати своїх онуків.

Любі дідусі та бабусі! Спасибі вам за те, що допомагаєте виховувати своїх онуків та правнуків, що берете на свої плечі батьківські турботи.

Діти, коли зостанетеся ви наодинці зі своїми бабусями і дідусями, притуліться до них міцно і візьміть в свої рученята їхні шорсткі долоні, натруджені мозолями, і притисніть до себе. Бо прийде час, коли захочеться відчути їх біля себе, вилізти до них на коліна, попросити виба­чення за щось погане, зроблене чи сказане, а обізватися вже не буде до кого.

Вчитель.

Не скупіться на теплі слова,

Бо у світі так мало тепла.

 Встигни добре слово сказати,

Допоки живеш у рідній хаті.

1 - й

Цілую бабусині втомлені руки,

Що знали в житті і любов, і розлуки.

Що вміють такий смачний хліб випікати !

І людям добро завжди дарувати.

Бабусині руки милі, робочі

Втоми не знають з ранку до ночі.

2 - й

Бабцю, бабусю мила моя,

Твій голосочок — як спів солов'я.

Бабусина ласка — це промінь весняний,

Ніжно нас пестить днями й ночами.

Бабуся — це сонце, бабуся — це мрія,

Бабуся для нас — найдорожча надія.

3 –й

Дідусю, дідуню, вами горджуся,

За вас я Бога молю.

Дідусю, дідуню, вам прзнаюся,

Як сонце вас я люблю.

4 -й

Рідні бабусі, рідні дідусі,

Ми вітаєм вас на святі.

Ми вас любим ніжно й щиро, 

 вам бажаєм щастя й миру.

5 - й

Побажаєм вам сто років жити

Без горя, сліз і без журби!

Хай з вами буде щастя і здоров’я

На довгі роки, назавжди.

6 –й

 Дівчатка і хлоп’ята,

А також гості наші!

Веселії історії

Ми раді розказати вам.

7 -й

Нам дуже – дуже хочеться

Підняти настрій ваш –

Отож, смішні історії:

Дивіться «Єралаш».

 Вчитель:

-         Чому ти знову не поставив знаки розділові?

Учень:

-         Ставив, як ви зошит брали. То вони, тоді, можливо, десь повипадали.

Вчитель:

-         Придумайте речення з прикметником «чорний»».

Учениця:

-         Придумала.

Два негри скакали удвох на коні.

–                  Юлько, будемо дружити?

Буду твій портфель носити,

І додому проводжати,

І від хлопців захищати!

-         Добре, згода.

-         То на здачу дай, перепишу задачу!

Бабуся:

-         Будь чемною, Таню, бо прийде Вовк і з’їсть тебе!

Таня:

-         Знаю, знаю. Але він спершу з’їв бабусю!

Вчитель

Любі діти! Частіше розвеселяйте своїх бабусь та дідусів, будьте чуйними у ставленні до всіх людей похилого віку. Поважайте їх, допомагайте, шануйте, робіть їм добро.

Пам'ятайте, чим довше житимуть ваші бабуся і дідусь, тим більше мудрості і душевної теплоти вкладуть вони у ваше серце.

1 - й 

Дорогенькі наші дідусі та бабусі! Від щирого серця бажаємо вам здоров'я і довгих років життя. Нехай діти завжди будуть для вас гордістю, а онуки - радістю.

2 - й

Бажаємо, щоб ваша золота осінь була щасливою, а цей сонячний день - ще й веселим і приємним.

(Діти вручають гостям подарунки, зроблені власними руками).

Вчитель

Ми будемо сильні й непереможні, якщо знатимемо і будемо берегти свою історію. Нехай ніколи не згасне наше родинне вогнище, і нехай це свято стане початком доброї традиції - частіше збиратися ось так, всією родиною. Адже недаремно кажуть, що «козацькому роду – нема переводу».

Дорогі друзі!

Хай дороги стеляться крилато,
Будуть чисті, рівні, як струна,
А добро не оминає хату,
Як не обминає цвіт весна

Хай здоров’я, радість і достаток
Стеляться для вас, як вишні цвіт,
Хай малює доля з буднів свято,
І Господь дарує Вам багато літ.

Учень

Ми співали й танцювали,

поздоровлення читали,-

а тепер усіх до чаю:

стіл святковий накриваєм.

Підсумок уроку

-         Яке свято відзначаємо 1 жовтня?

-         Як потрібно ставитись до людей похилого віку?

-         Чим ви можете порадувати своїх бабусь та дідусів?

-         Яку допомогу зможете надати їм?

-         Чому необхідно шанувати людей старшого покоління?